Директор СК «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» Анатолій Іванців від імені Асоціації «Страховий Бізнес» взяв участь в нараді робочої групи Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної ради з розгляду проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій держрегулювання ринків фінансових послуг».
У першому читанні проект закону про «СПЛІТ» №2413-а був підтриманий Верховною Радою ще 7 липня 2016 року. До цього законопроект розглядався ще в кінці 2015 року, після чого неодноразово робилися спроби проголосувати його, проте вони завершувалися безрезультатно.
Законопроект викликав тривалу дискусію про те, чи потрібно Україні введення саме такого підходу до реформування нагляду за небанківським фінансовим сектором. Єдності щодо доцільності прийняття законопроекту в чинній редакції не було не тільки серед представників самого небанківського ринку, але і в Верховній Раді.
Законом передбачається поділ функцій Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг. Нагляд і регулювання ринку страхових, лізингових і факторингових компаній, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів та інших фінансових компаній перейде до Нацбанку, а Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку буде здійснювати регулювання недержавних фондів: пенсійних, фінансування будівництва та операцій з нерухомістю.
3 вересня 2019 року у Верховній Раді був зареєстрований Проект Закону про консолідацію повноважень нагляду за небанківськими фінансовими установами №1069-1, який є альтернативним до законопроекту №1069 «Спліт». Законопроект №1069-1 розроблений за участю експертів небанківського фінансового сектору в особі «Об'єднання учасників фінансового ринку» (в ОУФР входить 14 громадських організацій і асоціацій, що працюють у галузі, в тому об'єднань споживачів). Проект закону внесений народним депутатом Костянтином Бондарєвим (Батьківщина).
Основні положення альтернативного законопроекту:
- Створюється новий консолідований орган нагляду над ринками небанківських фінансових послуг, до повноважень якого буде віднесено наглядові функції, які зараз виконують Нацкомфінпослуг та НКЦПФР. Планується, що новий орган Нагляду буде виступати правонаступником цих Комісій.
- Забезпечується інституційна спроможність нового наглядового органу, при цьому зберігається система стримувань і противаг, що запобігають необґрунтований тиск на бізнес і можливі прояви корупції.
- Наглядовий орган наділяється також функціями у сфері захисту прав споживачів фінансових послуг, як це і прийнято в країнах ЄС.
В результаті прийняття законопроекту забезпечується збереження стабільності небанківського фінансового ринку в процесі об'єднання Комісій, спадкоємність нагляду, економія бюджетних коштів. При цьому Національний банк не навантажується непрямими завданнями до його основної конституційної функції – стабільності гривні і проведення монетарної політики.
Питання реформування системи державного нагляду та регулювання у фінансовому секторі України потребує більш глибокому і всебічному аналізі з урахуванням поточної ситуації у Нацбанку та Нацкомфінуслуг.
Розпорошена система об'єктів регулювання, вимога різних підходів за умови впровадження необхідних організаційних змін, навантаження на державний бюджет країни на практиці можуть нівелювати синергетичний ефект ідеї створення мегарегулятора, вважають страховики.
Народні депутати вважали, що питання «СПЛІТа» було політичним і що НБУ «заточений» під управління банківським сектором, а не страховими компаніями, кредитними спілками, ломбардами. Готовність НБУ переймати досвід і навички управління небанківським ринком залишається під великим питанням, дивлячись на те, як зараз ігнорується позиція професійного співтовариства щодо законопроекту.
Крім усього іншого, на початку листопада 2018 року з'явився висновок Головного юридичного управління Верховної Ради України про те, що законопроект про СПЛІТ не містить достатніх правових механізмів для ефективної реалізації державного регулювання у сфері небанківських фінансових послуг, вимагає суттєвого доопрацювання як по суті, так і редакційно.
З огляду на позицію Конституційного Суду України про неконституційність положень закону, які не відповідають критерію якості закону в сенсі частини другої ст. 32 Конституції України, оскільки вони суперечать таким елементам принципу верховенства права, як юридична визначеність заборона свавілля, даний закон у разі його прийняття може стати предметом конституційного провадження.
Захисники невеликих компаній виступають проти "безконтрольної монополізації одним органом регулювання небанківського фінансового ринку - кроків, які не відповідають сучасному стану небанківського фінансового сектора, які майже не обговорювалися з експертами і представниками ринку і які приведуть до кризи на ринку, істотного зниження рівня захисту споживачів фінансових послуг" .
Представники небанківського фінансового ринку неодноразово заявляли, що положення законопроекту порушують норми Конституції і цілого ряду інших законодавчих актів, створюють передумови для корупції і тиску на бізнес. - «Головне юридичне управління Верховної Ради в своєму висновку щодо законопроекту чітко визначило, що положення законопроекту не узгоджуються з нормами Конституції та інших законів України», вважають в Асоціації "Страховий Бізнес".
29 серпня учасники небанківського фінансового ринку в відкритому листі закликали Президента України Володимира Зеленського заблокувати прийняття законопроектів 2413а / 1069, що передбачають передачу наглядових функцій НБУ, так як вони несуть істотні ризики тиску на бізнес, ставлять під загрозу економічну безпеку країни та соціальну стабільність.
